Горіла церква, дим котивсь клубками,
Хрестились люди крізь сирен виття,
Летіли шиферу шматочки літаками,
І падало униз перекриття.
Горіла церква, плакали ікони,
Палав, чорнів і тлів іконостас,
Тремтіли в сум’ятті церковні дзвони
Й плітками про пожежу линув глас.
Горіла церква і молились люди.
В сльозах питали: за які гріхи?
І поголос за мить полинув всюди,
Розбуркав у серцях вірян страхи.
Горіла церква і зломилось вістря,
Духовності, надії і краси…
Не гасить дощ… горить… Що буде після?
Боже, помилуй! Збережи! Спаси!
17.02.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2022
автор: Інна Рубан-Оленіч