Іскринки життя - 10

                                                                                                                                                               
         Відриваючи  листочки  календаря,  звертаю  увагу  на  поради,  корисні  дрібнички,  
побутові  прикмети    і,  звичайно,    погодні.    Яких  тільки  «перлів»  тут  немає!  Бо,  на  те  вона  мудрість  народна  –  «Народ  скаже,  як  зав’яже»!  Ось  актуальна  прикмета  погоди.  Цитую  дослівно:  «Перед  хуртовиною  свиня  лягає  писком  до  вітру,  а  корова,  напившись  води,  здригається».    Корова,  можливо,  здригається,  а  уявити  собі  свиню,  яка  вибирає  як  і  яким  писком  їй  спати,  до  вітру,  чи  до  сонця  –  не  можу.  Дуже  розвеселила  мне  та  свиня…  уявляю,  як  вона  вибирає  місця,  де  і  як  їй  лягти.                                                                      
         Хоч,  можливо  в  цьому  питанні,  я  вже  відстаю.  Натуральних  свиней  все  менше  і  менше,  тобто  у  них  більший  вибір,  де  і  як  їм  лягати.  Якщо  будемо  хазяйнувати  так,  як  тепер,  то  настане  той  час,  що  тільки    в  музеях  будемо  на  них  дивитися.  Це  про  справжніх  свійських.  
         Про  тих,  же    «  свійських  і  не  свійських»,  котрих  називають  «свинею»,  не  говорю,  бо  вони,  «хоч  зіпсують  погоду»  рідним,  просто  знайомим  чи  незнайомим  людям,  але    «свого  писка»  сунуть  скрізь  і  риють  де  завгодно…  
         Прогнозувати  погоду  вони  нездатні.    
                                                                                       //    -    //  -    //
                                                                   
       Ще  одна  цікава  побутова  прикмета:  «  Як  принесе  дівка  прати  шмаття  й  скине  його  з  коромисла,  то  треба  обполоснути  коромисло  у  воді,  бо  буде  дівка  гуляти».  
Цікавий  висновок!  Коромисло  тут,  як  та  невістка,  котра  в  усьому  винувата…  Простіше  було  би  дівку  «обполіскувати  у  воді»,  щоб  не  гуляла.  Пам’ятаю,  так  робила  бабця,  коли  курка  невчасно  «начинала  квоктати».  Бабця  брала  курку  за  крила  і  купала  у  воді,  тоді  курка  заспокоювалась.  
       У  наш  час  є  чимало  "курей",  які  невчасно  начинають  квоктати,  правда,  на  кожну  курку  і  бабця  знайдеться.
                                                                                   //    -  //  -    //

         Ось,  яка  цікава  злободенна  прикмета!  –  «  Скільки  разів  зозуля  прокує,  стільки  тобі  і  на  світі  жити».    Добре,  що  в  цей  період  зозУлі  не  кують,  а  тільки    зОзулі,  а  то  могли  б  нас  здорово  налякати…  І  сороки  не  сидять  біля  вікна,  щоби  не  припхалися  непрохані  гості...
         Значить,  будемо  жити,  не  звертаючи  уваги  на  кування  зозуль  і  зОзулів!  Нехай  там  кують  собі  у  своїх  краях,  на  своїй  території.
 А  щирим  гостям  ми  завжди  раді!                            
                                                                                                                                                                 В.Ф.-  14.02.2022        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2022
автор: Веселенька Дачниця