Впаду в трави духмяні, снить притома в душі,
Навівають скорботу журавлині ключі.
Щемить серденько в грудях, мені сумно чомусь,
Пожуритись потреба, птахом в небо здіймусь.
Заколихане небо, заколисана вись,
Заспівай мені мамо, заспівай, як колись.
Та не довго пробуду, маю внуків… скарби,
Поцілую матусю і позбавлюсь журби.
Йшов на прощу до мами… до чола доторкнусь,
Помолюсь в свого Божа і на Землю вернусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2022
автор: Волиняка