Я виловлюю кожен спогад про тебе,
Мов рибалка , який закидає у море діряві сітки
Мала рибина з легкістю пропливає повз,
А велику впіймати вже й не судилося
Я виловлюю кожен спогад,
мов обручку із дна криниці.
Бо немає більшого горя
ніж забути якого кольору твої зіниці.
Я виловлюю кожен шурхіт у темряві
Ставлю сильця на голоси
З надією , що десь в пам'яті причаївся і твій.
Та спогади розлітаються мов сполохані птахи
Все далі і далі , і їх уже не спіймати .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2022
автор: Савицька Ірина