( від чоловіка)
Моя єдина, ти синьоока,
Ми зберегли, як зіницю ока,
Наші відносини. Хоча й старість,
І знаєм декого, брала заздрість.
Наше життя - джерело б’є ключем,
Хай під серцями від радості щем,
Тож у обіймах є світлі мрії,
Добра і щастя маєм надії.
В саду квітучому, білим пір’ям,
Най намилуємося сузір'ям,
Як у сплановану, нашу зустріч,
Уздов домів, ялинки пообіч.
Неначе кралі, в вуалях білих,
Тонули ми, в поглядах не смілих,
І дотик рук, перший легкий трепіт,
Душі і серця, а згодом шепіт….
Слова душевні, слова кохання,
Мов присоромилась зірка рання,
Перший цілунок, як ніжність квітки,
І присягання - разом навіки!
Вже за плечима п’ятдесят років,
Зроблено в такт, незчисленних кроків,
Щодо розбіжностей, без них ніяк,
Покірність, злагода – ніби маяк.
У піднебессі скупчились хмари,
Один твій погляд - руйнівні чари,
Всі негаразди, як сніг розтали,
Життя пізнали, мрії плекали.
Всього було, завірюхи й зливи,
Та нас кохання, гріло щасливих,
Весна - красна, знов квітнуть троянди,
Ними втішаємось, разом завжди.
Погляди теплі, слова підтримки,
Тож ми йдемо́ й далі без зупинки,
Нам не забути молоді роки,
В них повсякчас - моя підтримка ти!
Нехай же мир, повсюди панує,
Та кожен з нас у душі відчує,
Що не найкращі попереду дні,
Хай Бог дає, терпіння всім й мені!
Ми повтішаймось чистій блакиті,
Разом відчуймо щасливі миті,
І порадіймо сонцю у зеніті,
Для мене ти, найкраща в світі.
13.02.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2022
автор: Ніна Незламна