Обнадійливий подих весни

Переповнені  світлом  вікна.
Несподівано  ранок  настав.
Колообіг  весняний  вітру
Вже  керує,  без  жодних  підстав.

Їй  (Весні)  треба  все  до  лáду,
Бо  стосунки  із  Лютим  складні.
До  зимового  входить  складу,
Залишилися  лічені  дні…

Цього  року  ослаб,  сердешний.
Сил  немає  –  складний  регіон.
А  можливо,  занадто  чесний.
Жінці  дав  перетнути  кордон.

Бо  всміхалась  вона  привітно.
Відчував  її  лагідний  стан,
Обнадійливий  подих,  рідний.  
У  обіймах  знесилився  пан.

То  ж  нехай  вже  Весна  крокує.
Наступає  жаданий  підйом.
Кепські  справи…  не  провокує.
Негаразди  поглинуться  сном.

Відійдýть    у  страшну  безодню.
Звідти  просто  немає  доріг.
Хай  веде  нас  рука  Господня:
Припиняє  війну  сьогодні.
З  нею  разом  загине  й  КОВІД.

13.02.2022      6.45  –  7.30

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Вікторія Лимар