На уроки Петя в школу
Книжку, зошит забував,
Зате маску на обличчя
Завжди при собі він мав.
Вчора однокласник Женя
Чемно Петі розказав:
-Поклади її в кишеню,
Дуже ти зразковий став!
-Не тобі мене повчати,-
Гордо Петя відповів,-
Задоволення щоб мати,
Свої правила завів.
Бо раніше тільки дулі
У кишені я складав,
Як мене до дошки фізик,
Або мовник викликав.
А тепер я маску маю,
Тішусь нею день при дні,
Бо під нею виробляю
Різні фокуси свої:
Корчу вчителям гримаси
(Гарна витівка така),
А директору у класі
Покажу ще й язика!
Ця забава - як обнова,
Бо від Жені взнав Тарас,
І методика Петрова
Облетіла школу враз.
Кожен вчитель дивувався:
Вся у масках дітвора…
І ніхто не догадався,
Що заслуга ця - Петра!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Катерина Собова