Бабине літо

Бабине  літо,  бабине  літо,

Тобі  мене  вже  не  зігріти,

До  того  кожен  покірливо  звик,

І  чомусь  блиск  очей  моїх    зник.

 

В  них  летить  нехай  павутина  

Я  дуже  ціную  кожну  годину...

Тільки  у  коси  не  сип,  снігопад,

Нехай  кружляє  іще  листопад.

 

Літо  мені  обіцяло  Тифліс,

Згоріло  усе,  як  підпалений  ліс

Дощ  розмазня  і  сліз  нікуди  діти,

Бабине  літо,  бабине  літо...

 

З  ним  я  танцюю  помірний  вальс,

Надія  на  себе,  mein  Herz,    не  на  вас...

Ніби  від  зграї  качок  я  відбита,

Бабине  літо,  бабине  літо...

 

У  теплу  ковдру  знов  кутаюсь  я,

Примхи  погоди  як  доля  моя...

Посміхнутись  собі,  обличчя  умити?

Прийшло  бабине  літо  -  то  моє  літо...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94003
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.09.2008
автор: Оксана Чадаєва