Тримаючи прозору склянку,
Де грає барвами вино,
Що ж ви, замріяна панянка
Так довго дивитесь в вікно?.
Гірчить напій несамовито
Й тече непрохана сльоза,
Й з душі жіночої відкрито
Душевна зрада вислиза.
А за вікном буяє цвітом
Весна зелена й молода,
Кружляє в танці тихим вітром
І в скло нагріте загляда.
І пахощі духмяні п'янко
До себе кличуть вже давно:
Що ж ви, замріяна панянко,
Так довго дивитесь в вікно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2022
автор: Віталій Поплавський