Живу я поміж Небом і Землею,
Закута міцно доленосності печаль,
Як та, що витягли із озера Лілею,
Та помістили у німий кришталь…
Душею лину до Небес щоразу,
А тілом падаю в земні гріхи,
Навчилась пропускати і образу,
Яка летить від ближнього пихи…
Вже довіряти можу лише Богу,
Бо навіть рідні часто мов чужі,
Мамони вибравши і зла дорогу,
У серці кров’ю змочують ножі…
Я доживаю поміж Небом і Землею,
Бо Воля Божа так мені велить,
Світитиму згораючи свічею,
Допоки вік земний мій догорить…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
09.02.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2022
автор: Lilafea