Огорни в полон своїх думок

Огорни  в  полон  своїх  думок
І  торкайся  рук  так  обережно,
Як  дитина  робить  перший  крок  -
Так  несміло,  ніжно  та  бентежно.
Кидай  погляд  рідний  з-під  повік
І  дивись  на  мене  цілу  вічність.
У  очах  твоїх  -  бурхливість  рік
І  найвищих  гір  струнка  величність.
Огорнусь  в  полон  твого  тепла,
Що  так  палко  гріє  душу  й  тіло.
Ти  і  я  -  немовби  два  крила,
Ти  і  я  -  небесні  два  світила.
Пригорни,  а  Всесвіт  хай  чекає,
Поки  ми  карбуємо  цю  мить.
Поки  серце  в  грудях  так  палає,
Й  погляд  твій  нестерпно  так  п'янить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2022
автор: Анюта Матіїшина