Мій лист паперу, мов рілля,
Десь, на безкраїм полі,
Де береже слова земля,
Неначе чиїсь долі.
І кожна буква, то зерно,
Як скарб неоціненний,
Що колосом зросте воно
В житті Богонатхненно.
І вічні виростуть слова,
Чудові, гарні, щирі
Й прекрасна Мавка лісова
Відпустить їх у вирій.
І над полями хай летять,
До сонця золотого,
Де мерехтливо так тремтять
Зірки відлуння неземного.
Мій лист паперу - то земля,
Слова - зерно, рядки - рілля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2022
автор: Віталій Поплавський