Як вабить очі, краса довкола,
У ряд дерева, трава шовкова,
Садок вишневий, рідний уві сні,
Цими ночами, уздрівся мені.
Палає тіло, ніби у вогні,
Душа волає- Ні, не будь біді!
Садок вишневий, весь у суцвітті,
Він наймиліший, за все на світі,
Тут бджіл симфонія, зранку звучить,
Йду по стежинці - щаслива ця мить.
Мені ,то холодно, то вмить жарко,
Але, я знаю, що іти варто,
По обіч гляну, всюди казково,
Між гілок промінь, знов веселково,
Так виграє, ніжно пестить мене,
Вмить холодок підкравсь, злегка пече.
То темна хмара, весь закрила світ,
Краплини смутку на деревах віт.
На хмарі тій, неначе стоїть трон,
На ньому власник, сам цар омікрон,
У піднебессі, керував балом,
І так зненацька, різко кинджалом.
Він ранив серце, щоби зомліла,
В нерівній битві встоять зуміла.
Хоч на вустах і сльози солоні,
Та я настирно, знесла долоні.
Туди до неба, де Бог і сонце,
Жмут світла бачу, торкнувсь віконця,
Радо сприйняла, сонячне тепло,
Промінь життя - любов Всевишнього!
Поспішив вітер, на допомогу,
Відігнав хмару, прогнав тривогу,
Я знову йду, травка шовковиста,
Вже одягла золоті намиста.
І ранні роси, купають ноги,
В рядочок вишні, як обереги,
Вселяють віру - цей сон на життя
Плекаю мрію бачить майбуття.
Як вабить очі, краса довкола,
У ряд дерева, пора казкова,
Садок вишневий, квітне уві сні,
Такий красивий, снивсь знову мені…
08.02.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2022
автор: Ніна Незламна