Гієна з пекла, люте й невблаганне,
Як мор привсюдно - слуги сат.ни.
В цепах, оковах чисте й первозданне,
Холоднокровне… випливло з імли.
Пекуча біль пітьми і дратування,
Заполонили простір хроб.ки.
Гнітючий жах чуми розчарування,
Нівелював і розум, і думки.
Перевелись достойні у змаганні,
Залишились... убогі слаб.ки.
Із підворіття інколи ск.вчання,
С.плі в подушку, сльози і вінки.
Спливла надія, вмерло сподівання,
Як у ярмі… ремигають воли.
Змаліло стадо тихо й бездиханно,
Забули ким… напевно вже були.
Та залишилась іскорка... остання,
Прислухайтесь пр.блудо - гетьмани.
Подав.тесь… від блуду зазіхання,
Земля чекає... гною... поц ани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: Волиняка