Сонячний Зайчик

Втомились  коні  мерзлої  орди,
Зубівний  цокіт  все  довкілля  чує.
"Братерськи"  в  грубах  страчені  сади,
Холодне  право  не  завжди    лютує.

І  не  назавжди  приспана  весна,
Струмками  зірве  зимну  неминучість.
З  жорстоких  коней  скине  стремена,
Зчарує  Сонцем  в  променів  стрибучість.

І  хто  не  зайчик,  той  не  за  весну  –
Не  стихне  пісня  навіть  з  автоматом.
В  простих  словах:  закінчити  війну  –
Правди  Життя  вмістилося  багато.



https://youtube.com/shorts/QL0eBB47S6Y?feature=share

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: Андрій Ключ