І кричать, і бризкають слиною,
Що ми крали їх славетний газ,
Самі вкрали ранньою весною
Землі наші - світу напоказ.
Винні завжди їм ми те, та інше,
Все героїв славимо не тих.
Мова наша, на їх погляд гірша,
Навіть наших пастирів святих.
Правда, кажуть - ми одного роду,
Рідні так їм, що ми й не народ,
І повинні їм віддать свободу,
Щоб і далі їх копать город.
Все у нас не те їм, та не так.
Їм ніщо сподобатись не може.
Їм, Майдану пригорілий страх,
В душах рабство лише множить!
І кричать, і бризкають слиною,
Тільки вже тепер на цілий світ:
Бо, про ними вкрадене весною,
Світ сказав, що повернути слід!
03.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2022
автор: Микола Серпень