Дощ сліпий… Ватага
В пошуках калюж.
Соняху жовтавий,
Око ти не мруж.
Каркає вороння,
Дражнить босих нас,
Заглядає сонях
Через перелаз.
«Побабіла» шкіра,
Дрижаки беруть –
Хто із вас не міряв
Теплу каламуть?
В ній кричали теж ви:
«Глибини дістань!»,
Ледь діставшись стежки
З безліччю ковбань?
Як неслись в «алюрі»
Ми під літній грім –
Розбігались кури
До своїх дворів.
Дві корови паслись,
Поряд, на горбі,
Відчували заздрість –
Мукали тобі!
…Спогад все голубив,
Давнє не пускав:
Посинілі губи
Й щастя малюка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2022
автор: Білоозерянська Чайка