Сил належних синок не марнуй,
Поважай свою Вкрайну і мову.
В джерельце слабодухий не плюй,
Поглянь в душу її загадкову.
Неси гідність, як честь на щиту,
У могилу доляри не візьмеш.
Не завжди то блищить, що в меду,
З багажем тим до Божа не зійдеш.
Свою душу, як слід впорядкуй,
Не веди з ворогами розмову.
Зв’язку з Родом святим не руйнуй,
Бережи ідентичність – основу.
Язик мору... - війни провідник,
Не давай козирів ворогові.
Зневажай жабоцапий язик,
Живи в злагоді з рідним в любові.
Мені сором за ст.до в гріху,
Чи не чують... похрещені зову.
Поховали шляхетність в страху,
Наступають пігмеї на мову.
Не сприймай чистим серцем чужу,
Пам’ятай хто ти Родом є бігме.
Не ступи в помилках за межу,
Бо до раба подобою зійдеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2022
автор: Волиняка