Тиша розчісує ночі волосся
Й шепче губами закли́ни у такт.
Небо нарешті з колінець звелося,
Кинувши даток— натертий п’ятак.
Всесвіт обрамив чільцем-ореолом—
Золотом відлиску дальніх світів.
Темная ноче, забудь ти про соло:
Зоряна сув’язь розлунює спів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2022
автор: Valentyna_S