Це одержимість! Так, я одержима!
Тримай хутчій , бо вирветься з грудей
Моя душа. Мов крила серафима,
Підніметься над світом, подалі від людей.
Тобою одержима. Чуєш? Одержима!
Ти карму вибрав сам, тепер не нарікай.
І не дивись благальними очима,
І в снах моїх щоночі не блукай.
Подумаєш! Тобою одержима.
А що ж тобі? На що ж себе прирік?
Пливе життя, як човен пілігрима.
Ти одержимий. Це, мабуть, навік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2022
автор: Анюта Матіїшина