І сонце з медом нарізає Пахучі скиби неба …

           Нестримність  Вічності


                               Всенеосяжній  Вічній  Діві
                               присвячується...


1

І  сонце  з  медом  нарізає
Пахучі  скиби  неба:
Початок  лютого  себе  не  знає  —
Початок  лютого  —
завжди  бегеба.


2

В  що  ранок  звівсь,  що
                               його  вхопить,  —
Почув  що  серцем  пробігає...
І  вищий  зором
сліди  втопе!
Та  що  за  диво  стрів?  —  сам
розглядає.
Шалійте,  ні  —  жалійте,  всі  віки.
Поезія  і  вас  —  перечитає!..


3

Просто  як  в  полі  напрямки  —
Та  Вічність!    вік  —
                               за  вухом  скоротаєм...
Десь  реманенти,  десь  господарка  —
                         Прекрасен  Бог!!  —
на  серце
погляди  кидає...


4

Просочування  солоду
вчасно
втрапляє!

02.02.2022,
перша  спроба  невідомого,
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович