Мій аркуш принциповості згорить
Як гордість прийде часом на уклін
На тих вітрах смиренності... Болить
Те втрачене, а ти мене зустрінь
Все ж знову ненароком, оживе
Моя душа із тліну, ти не знаєш
Не відпускала присмаку вишень
Я думала ти знову обіймаєш
І часу океанів світ безмежний
Ти бачив океани десь без дна?
'Байдужість' не болить і не бентежить
Коли вже залишається одна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2022
автор: Квітка))