Дуже сподобався мудрий і душевний вірш мого друга. Захотілось написати романс, бажано в класичному стилі в супроводі фортепіано. Чи вдалося - судити вам... Виставляю на ваш розсуд в такому вигляді. Але маю бажання потім аранжувати його в супроводі оркестрових інструментів. Якщо вдасться - виставлю...
ОДНЕ ЖИТТЯ
Про сокровенне…
Одне життя… Та хочеться прожити
його, неначе – сім, а не одне.
О, як тоді бажання помирити,
коли одне поперед іншим жне
не «трин-траву», а спілу всмак пшеницю,
що так щедротно стелить щастя шлях,
коли кругом – прості та милі лиця?..
Й твого кохання зіронька зійшла…
Й твого кохання зіронька зійшла…
Буває, вдвох. А все життя – у роздріб…
І по́гляди – навкіс, не в паралель.
А можна ж – разом, слід-у-слід до гробу,
одне життя: ти – лада, а я – лель!
І процвітає поміж нас безлюб’я,
й не знаємо – для чого живемо…
А треба б так, як вміють це голуб’я:
лебедість на могилу кладемо…
лебедість на могилу кладемо…
Виною, певно, є недосконалість,
з якою ми у мирі повсякчас…
А треба б тут... нам потрудитись малість:
любов не терпить ледаря гримас!
Любити – значить повсякчас трудитись:
навчився сам – друго́му передай!
Ми на Землі для того, щоб учитись…
І щезне зло, й розквітне справжній рай!
І щезне зло, й розквітне справжній рай!
І щезне зло, й розквітне справжній рай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2022
автор: Анатолійович