Поезія – це стан душі,
Що птахом із клітки на волю рветься,
Лягає ніжно у віршí,
Гамує нестерпную спрагу серця.
Поезія – це гімн красі
Завжди неповторній, непереможній.
З її лиш поміччю усі
Відкрити власную душу спроможні.
Поезія – це серця клич
Знайти до гармонії ту дорогу,
Що з-поміж тисячі облич
Прийде якраз бо до твого порогу.
Поезія – спів почуттів,
Що, як з глибин душі щораз зринають,
Чарівністю перлинок-слів
Стривожені серця людей зціляють.
Поезія – це квітів цвіт,
Що пишно ізсередини буяють
На цілий цей чудовий світ,
Любов’ю грішні душі наповняють.
Поезія – це глибина
Значної мудрості, також кохання,
Що серця два навік єдна
І душі зріднює враз без вагання.
Поезія – єства могуть,
В якій розчарування миттю гине.
Лиш слід її збагнути суть,
Адже краса – це те, що з серця лине.
Євген Ковальчук, 14. 02. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2022
автор: Євген Ковальчук