Володимиру Гройсману (політична епітафія)

Суворий,  справедливий    екс-Прем'єр!
І  правду  матку  -  він  завжди  рубає!
За  газ,  що  для  народу:  олігархів,  мов  папір  -  подер!
Один  єдиний,  про  державу  дбає!

Його,  "мессію",  Президент  знайшов.
Кермо  Держави  дав  йому  у  руки.
Тому  -  не  спить  наш  екс-Прем'єр,  не  їсть,  
Його  терзають  творчі  муки.
 
Куди  сховатись?  Утекти  куди?
Як  Батько-suzerain*,  програють?
Як  відкупитись  від  тюрми?
Коли  диплом    його,  прикуплений,  згадають?

Тому,  його  активнисть  -  показна.
І  поле  топче  він  чуже  електоральне,
Собі  на  користь  обернЕ/капіталізує  вАші  голоси.
Він  здасть,  продасть  своєму    сюзерену  -  пану.

Яка  ж  у  баєчки  мораль?  -  запитує  читач,
Невже  по  граблям  вІки  нам  ходити?
Ідуть  роки,  а  ми  -  мов  ті  сліпі  раби,
Живемо  так,  щоб  краще  і  не  жити.

Щр  вам  сказати,  читачі  мої...
Тут  краще  класика  уже  не  скажеш
Були  ж  на  Україні  байкарі**,
Що  вдарить  словом,  мов  мечем,  і  не  промаже:  

«Плачте,  плачте,  дурні  очі,
Щоб  повилізали!..
Бачили  ж  ви,  препогані,
Що  ви  купували!..»**



_________
*Сюзерен    (фр.  suzerain  від  старофр.  suserain)  —  великий  феодальний  правитель,  влада  якого  базується  на  васальному  підпорядкуванні  йому  дрібніших  феодалів,  які  одержують  від  сюзерена  право  на  частину  землі  у  його  володіннях  (феод)  чи  утримання  з  неї.
**  С.  Руданський,  цитата  з  його  байки  "Циган  з  хроном",  опублікована  13.04.1858р.,  але  і  сьогодні  актуальна,  як  ніколи.
 Автор  -  З.І.І.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2022
автор: І. Оболонський