Я пориваюсь, осене, до тебе,
До вогняних яскравих кольорів,
До срібним виром вишитого неба
У пору оживляючих дощів.
Мені б на мить в те диво повернутись:
У край дерев в одежі золотій;
До саду ,що не може розігнутись...
Вдихнути листя стиглого настій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2022
автор: Онофрійчук Наталя