(З книги "Хмарин білосніжна флотилія")
Пурхають бабки понад деревієм,
до конюшини повадився джміль.
Запахи вітер по саду розвіяв,
бджілок медовий принаджує хміль.
Затишно жити на пасіці бджолам,
їх доглядає мій рідний дідусь.
Весело роєм літають довкола,
я ні краплиночки їх не боюсь.
Виросту – теж бджолярем хочу стати –
вже медогонку я вправно кручу.
Вибір професії стверджує тато,
плескає схвально мене по плечу.
Подарував мені дід капелюха,
мед смакувати ще змалку навчив.
Завжди уважно порад його слухав,
стільки дізнався про пасіку див!
- Пасічник вийде із тебе, Семене! –
каже і горне мене до грудей.
Одноголосно і бджоли за мене,
бо відчувають надійних людей.
Ілюстрація внучки Анастасії Панченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2022
автор: Галина_Литовченко