Мілька в темряві літає,
Міль - це теж метелик..
Тихо-тихо зазирає
У нічний ганделик:
- Гей, налий, павук, нап'юся!
Світ - то зрадник! Не боюся!
Там на світлі, у віконці,
Всі метелики на сонці,
То танцюють, то кружляють,
А мене не помічають!
Сіра стала у бавовні,
От би вирватись на зовні!
Ех, нап'юся, сумно, тихо..
От же лихо!
- Дійсно лихо, -
Відповів павук спокійно,
- Ти здуріла безнадійно.
На дворі зима кружляє,
Снігом тропи замітає!
І літає пудра срібна..
А тобі чого потрібно?
Ти в теплі, навколо шуби,
І ще можеш дути губи?
Дуже хочеш за віконце?
А чи там зігріє сонце?
Міль нічого не сказала..
Тихо встала..
І в ганделик більш не забрідала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2022
автор: Елліна