Я була десь між нею та ним,
Ледь захована в трави від вітру південного, наче зефір.
Поміж світлом і тінню світіння від сплетених крил.
Я не сміла промовити вголос, відкрити присутність, повір.
Я лежала, ловила від світла частинки, що сипались з зір.
Я була їх душею, з'єднала навіки два світи далеких, й з тих пір
Я раділа, я плакала, думала, мріяла, йшла поміж їхніх двох тіл.
Я вагалась і падала, я колихалась, неначе сніжинка у штиль.
І нарешті втомилась, щаслива, доспівана пісня, що стерта у пил.
"Я була, я була", - долинають до мене слова із віддалених хвиль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Тахіона