СОН У ЗАМЕТІЛЬ…

Кружля  під  небом  заметіль
у  парі  справно  з  вітром...
Мій  сум,  будь  ласка,  замети.
І  дай  зустрітись  з  літом...
***
Поринути  в  тепло  ночей,
де  світять  ясні  зорі,
щоб  не  замкнула  ніч  очей!
А  дні  були  прозорі.
Відчути  дай,  всю  суть  єства
природи,  разом  й  тіла...
Забути  щоби  не  змогла
того,  чого  хотіла...
Як  спрагла  в  засуху  земля
вбирає  воду  з  неба...
Так  зношеній  душі  життям  
іще  наснаги...  треба.
І  хай  все  стане,  як  колись...
Нас  колихали  б  хвилі...
Здавалося,  весь  світ  моливсь...
І  ми  були  б  щасливі!
***
Збігала  ніч  у  синю  вись.
І  сон  стікав  поволі,
та  місяць  у  вікно  дививсь,
а  мрії  спали  долі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2022
автор: tatapoli