Привіт, знайомий медик зі столиці.
Володарка ін’єкцій та жгутів.
А можеш, в мою вену з під ключиці
Ввести щось, для повернення часів?
Тоді роки, недбало пережиті,
Без зрілості думок і відчуттів,
Я відмотав би до тієї миті,
Коли тебе у корєша зустрів.
В той час, у нерозважливому віці,
Я на тебе по справжньому запав.
А між “тоді” і “зараз” є різниця-
В той час цих слів я так і не сказав.
Тепер для тебе це не таємниця.
Шкодую, що так довго зволікав.
Була б давно вже нашою столиця,
Як я, колись, собі це уявляв.
І так, ті почуття ще не забуті.
І час безповоротно не минув.
І ти, і я стосунками не скуті.
Що скажеш? Зрозуміло натякнув?
2017 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2022
автор: Сергій Мостюк