Розкіш доторків


Є  розкіш  така  –  змога  доторк  відчути,
Покинувши  аналізуючий  вимір,
Коли  хтось  поряд  -  жаданий,розкутий
І  світ  почуттів  необачно  живильний
Ще  вчора    упевнена  і  легковажна,
Найбільше  усього    свободи  хотіла.  
Що  кажуть,  що  пишуть    -  до  всього    уважна…
Чекало  природою  навчене  тіло
Духовні,  холодні  і  незалежні    -
Кимось  пишатись,комусь  співчувати?
Я  ж  доторк  досліджую      вільно-  безмежний,
Той,  що  руйнує      стіни  і  грати
Цілунками,  тілом  нап’юсь  і  натішусь  -
Розбудимо  нерви  ,  хіть  і  наснагу-
Без  порівнянь-  хто  кращий,  хто  грішний,
Наша  чуттєвість  -    міцна    противага
Метрично-статичним  обмеженням  світу:
Занадто  продуманим    дивиться  в  очі,
І  ніде  сховати,  і  ніде  подіти
Її    винахідливість  посеред  ночі.
А  той,  хто  наважиться  глибше  пірнути,
Набравши  повітря,  як  я,  відчайдухи,
Торкнеться  душі…розради…  спокути…
Неначе  себе  нарешті  дослухав.
©  Олена  Зінченко  25.01.22.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2022
автор: Zinthenko Olena