Метелик лише день один живе
І тріпотить яскраво над полями.
Через добу востаннє промайне –
І попіл крил розвіється вітрами.
Світляк існує п’ять десятків днів,
Вночі його ліхтар природний сяє.
Хто в темряві дорогу загубив,
Той вогник бажаний під листям відшукає.
Між зір людині неземним пером
Написано немало пережити.
На жаль, метеликом комусь чи світляком
Судилося у розквіті згоріти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2022
автор: Тетяна Мошковська