Ти вміло ховаєш власне єство,
Затінюючи його інших копіями.
Робиш образ подоби на всі сто.
Як справляєшся із фантазіями,
Які напористо з вигляду пруть.
Чужими жити бажаєш життями.
Тебе також часом роки зітруть,
Спішиш здаватися ніби зіркою.
Аж поки красу літа розтрясуть.
Лише не стань бублика діркою.
(Терцина)
18 серпня 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2022
автор: Володимир Кепич