Червоніють ягідки
Вгорі на черешні,
А донизу всі гілки
Вже обскубав дехто.
І не тільки ті плоди,
А разом із листям.
Вона ж може не родить
На той рік вже більше.
Не подумали оті.
Хто ламав гілляччя,
Що боляче також їй
І деревце плаче.
Але так і біль людський
Байдуже сприймають.
Аби добре було їм,
Душі ж черстві мають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський