НЕВИПИТА ЛЮБОВ
Чомусь засумували явори,
Вже перший сніг притрушує їм скроні,
Хтось лагідно шепоче їм згори,
Тримай, тримай кохання у долоні!
Хтось лагідно шепоче їм згори,
Тримай, тримай кохання у долоні!
Приспів.
Тримай, не випускай свою любов,
Можливо, це твоя любов остання,
А явори скриплять лиш віттям знов,
Виспівують мелодію кохання.
А явори скриплять лиш віттям знов,
Виспівують мелодію кохання.
Пройде зима, прилинуть солов"ї,
Піснями чаруватимуть нас зрання,
Дивлюсь на явори й в душі моїй,
Щемить моє невипите кохання.
Дивлюсь на явори й в душі моїй,
Щемить моє невипите кохання.
Приспів.
Тримай, не випускай свою любов,
Можливо, це твоя любов остання,
А явори скриплять лиш віттям знов,
Виспівують мелодію кохання.
А явори скриплять лиш віттям знов,
Виспівують мелодію кохання.
Програш.
Приспів.
Тримай, не випускай свою любов,
Можливо, це твоя любов остання,
А явори скриплять лиш віттям знов,
Виспівують мелодію кохання.
А явори скриплять лиш віттям знов,
Виспівують мелодію кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2022
автор: Анатолійович