Інеєм срібним,
Мов бісером дивним
Розшита накидка зими,
А ще кришталева
Корона у неї,
Вже їде на конях саньми.
Примчали як вітер
Ті коники сірі
І гриви білесенькі в них
На сонечку сяють,
Чимдуж поспішають,
Аж іскри летять з-під копит.
Сніжок, наче зорі
Здіймається вгору
Й знов падає стрімко униз.
Виконує справно
Усі забаганки
Своєї матусі-зими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський