В електричці дядько довго
Інших вчить, як жити.
Кпинить хлопця молодого,
Як і з ким дружити.
Що таке сучасна молодь.
Їм би грошей купа.
Слів зв’язати двох не можуть.
В голові ні копа.
- Кажеш, друже, вчився класно.
А життя не знаєш.
Дам питання,- стане ясно,
Чи ти клепку маєш?
От, скажімо, зебра, хлопче.
Є така коняка.
Поясни мені, як хочеш,
Чорна чи білявка?
З інтернетом всі мудріші.
Знає дурень кожний.
Ти скажи: у зебри більше
Білих смуг чи чорних?
Хлопець, звісно, теж не промах.
Хитрий жук одначе.
Каже: - Білих смуг і чорних
Половина наче.
Той базікати не проти.
Язиком він сильний.
Я і вас хотів спитати,
Хто до чого схильний?
І дає питання хитрий:
- Зебра, як веселка.
А який у неї настрій?
Зла чи все ж весела?
Дядько вирячивсь на нього:
Чи не вар’ят? Чудить.
Трохи думав. Що й до чого.
- Хай весела буде!
- Зебри, дядьку, як і люди.
Настрій – то важніше!
В оптимістів, знайте, всюди
Світлих смужок більше!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2022
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР