Поема
Всеблагословенній Марії
Матері Божій—
з любов’ю...
Те через Бога
й мене
те через Бога
й тебе —
так і ходить
тоді це світ
пронизує
і небеса — й народи!..
Ти стрижень грієш?
Вогнегарячий аж сухий
аж серафічний
о як нешвидко
це приходить — що
ти
вічний
бо ще роздрискують тепло
й холодні сколи
що через Бога
й тебе
всесвіт ходить...
Тепло ти й Амадей —
чи —
тобі «Реквієм»
підходить?..
Давид дівчатками
себе аж обтуляв
бо холод
вже гуляв! —
Був же гарячим все життя!! —
аж! серафічним
і я ці хмари —
обшмуляв!
у мене пукала — теплом
земля!!
для чого ходите
ви для —
як тля?
для чого?
що і Бог
і я — єсть вічні??
І є Марія,
для чого ви моря
анти-Маріїні?
Змістили сильнії
магнітнії поля —
холодного морського
корабля,
матроси ж ...
і їх зусилля —
титанічні! —
і їм не зрозуміти вже
ніколи
що серафічний вогнь
піде до школи
матроси обнімались, обнімались —
обнімались!!! —
бо їм холодно!!!
Чи озираєшся
ще на холодні сколи
чи ти стержнюєш —
серафічно серафічний
і так! —
не швидко входить
що
ти вічний...
12.01.2022,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович