Лежу у сауні. Спітнілий,
Тече із мене, як з Джур-Джур,
Розслаблений, рожево-білий,
Усміхнений, немов Амур.
Провалююсь. Хтось раптом поруч
На плечі голову кладе,
Вальтом. Коло мене. Ліворуч…
Знайомі очі: «Ось ти де!»
Торкнувся ніжно твого тіла,
Ти теж спітніла. Погляд твій
Відводити все не хотіла
І кажеш раптом: «любий мій,
Давно лежиш?» І тут рукою
Мені по грудях провела.
Торкнулася чола губою,
Мов пряним перцем обпекла…
А я кайфую… поцілунки
Неслись по тілу. Ох пече…
Пішли по тілу візерунки…
І знову: голова, плече….
Усе по колу повертає,
Ти, поцілунки, жар пішов..
Лежу рука тебе шукає:
«То де ти? Де ти?» Не знайшов…
Прокинувся з масажем серця,
Хтось штучне дихання робив…
От бачиш, дівчинко із перцем,
Себе «з тобою» ледь не вбив…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2022
автор: Oleksandr Poprotskyy