[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sg5RVXHFItg[/youtube]
Сніжинка впала ни лице,
І потекла сльозою.
А необдумане слівце,
Поранить душу вдвоє.
І потечуть струмки образ,
Не зупинити болю.
Зробить це можуть кілька фраз,
Душа не знає вже спокою.
Вже неспокійні довгі ночі,
Обдумуєш оці слова.
І гнів образи вже клекоче,
Чомусь йде кругом голова.
Та раптом поряд проясніло:
Привіт, кохана! Як живеш?
І все пройде, що так боліло,
І слів хороших знову ждеш..
І ти забудеш, що зима,
Накриє ніжність з головою.
А слів в житті таких є тьма,
Вони не жалять кропивою...
---------------------------------
Вітаю, друзі, вас з цим святом.
Побільше кажіть один одному
приємні слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2022
автор: Н-А-Д-І-Я