*** *** *** ***
Хоч я буду кричати
Посеред вулиць..,
Хоч я буду гримати
В двері розуміння..,
Хоч я... голоситиму..,
Проситиму..,
Благати буду
І...
Даремно все..,
Бо
Люди черстві
В своїй тупості
Самозакоханих
Мертвеців,
Які не хочуть чути --
Йде страшна війна,
Що знищить людство..,
Або...
Майже...
Залишиться...
Може...
Хтось..,
Але не ви --
Хто думає :
Я є багатий,
Я маю сховок,
Я знаю, що маю право
Вижити...
Брехня..!
Маячня..!
Видумка..,
Бо помруть -- ВСІ..,
Але...
Когось залишать,
Як унікальність..,
Що вже було..,
Було давно колись,
Аби
Знову життя пішло :
Від палиці,
Каменю,
Вогню
Та вміння здобути
Їжу --
Собі і роду,
Як можливості шансу..,
Бо
Все і... всі..,
Зараз в наш час --
В процесі нового
Всесвітнього
Експерименту,
Який збере плоди..,
Але вже без нас,..
Коли ми приречені були --
Вже були закланні,
Впровадивши цей дикий
Експеримент,
Як спосіб збагачення,
Що погубив все
І всіх на Землі --
Покликанням зла,
В нас і в собі :
По бездушній гонці
Озброєння
Та банківській системі
Збагачення --
В мертвій, нашій,
Життя
П у с т о т і...
-------------------------------------------
10.01.2022; Paris (A / a)
=======================
(!!!)
"Дам їм знамення і пророків пошлю та час Армагеддону
назначу в них самих і... глухі будуть та сліпі у своїй злобі
смерті, як болоті багатства, що знищить їх та сім'я їх дітей
до останку..."
-----------------------------
("Талмуд -- Мішіах")
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2022
автор: Катинський Орест