[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ySSdg8Nh0tQ[/youtube]
З тобою мовчки розмовляю,
Почуй мене крізь сто віків.
Тобі усе я довіряю,
Чекай, я добираю слів...
У нас зима давно в розпалі,
Навколо снігом замело.
Замерзли краплі у бокалі,
На дні прозоре лише скло.
Візьму бокал у теплі руки,
Зігрію подихом своїм.
Свої думки складу докупи...
Тебе винить - нема причин.
Як ти живеш? Хіба я знаю?
Пройшло вже сотні лютих зим.
Коли думки твої впіймаю,
Тепло повернеться у дім.
Зима не буде вже зимою,
В душі фіалки роцвітуть.
Тепло, що ти забрав з собою,
На жаль, уже не повернуть..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2022
автор: Н-А-Д-І-Я