Мінорний світ розквІтне
й стане талим.
Усталені порядки наведуть
Бедлам.
Нам не лишають шансів,
ні кишень з дірками...
Наш Залишенець вийде з ладу
сам.
Майорять в Беслані темні клани.
Столи ікрою Хомо' гнуться...
А він покине гру цю мляву,
й іконою мерЕжевих понять піде.
Затим, під шубою,
мов кільку в банці,
усіх Сестер й Братів своїх
вкладе.
Уклали мир - тиняємося в шИнку...
Мізинцями лоскочемо на смерть.
На смІх піднявшись, ся глумили влітку,
ледь не забувши що пора вже Геть.
Приготувати надцять страв
із чвар та кпинів,
нАспіх пригадай до блюд додати
Гріх.
Перемішай усе,
лише не збовтуй.
Розсервувати домени та хост
Ти не забудь.
Гостей поклич на жнива в Жовтень...
Лиш після того ледь-ледь стань
і Будь.
Бо, все ж,
мажор-акордом
Кличе Путь.
_
М.А.К. - I'MMXX.II
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2022
автор: Медяник Анексій Кримський - МАК