Палає небо над Інгулом
і серце ниючи болить.
Невже оте було загулом?
Хіба вона усе забула? –
не покидає ні на мить.
Можливо, я не розумію,
але можливо – навпаки…
Свої у кожного з нас мрії,
у різні боки вітер віє…
А правда все-таки за ким?
У чому ціль її і віра?
Вони у кожного свої?
Свої у кожного кумири,
мірила, цінності, офіри…
І не рідня твої моїм!
Усе хотіла перемоги…
Яких вершин жадала ти?
Але пусте – одна дорога
лягла обом іще з порога,
та урізнобіч нам іти.
Горять запалені мости…
05.01.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2022
автор: Олександр Мачула