Проза під ялинку


Я  цього  року  написала  більше  100  творів,  але  нічого  не  викладала,  щоб  могли  читати  ті,  з  ким  знайома  реально.
Тому  вирішила  привітати  і  поцьомати  всіх  вас  саме  так.
А  також  людей  з  мого  життя.
Тим  більше  ми  з  Анічкою  купили  собі  плаття)
А  Славіку  сорочку.
Коли  думаю  про  те,  що  це  був  "бичний"  рік,  то  мене  аж  тіпає  від  того   що  він  же  був  моїм,  а  відповідно  -  що  очікувати  від  не  моїх  в  такому  випадку???  якщо  мій  рік  видався  таким  тяжким  саме  для  мене.
Він  був  таким,  коли  я  хотіла  бути  асоціальною.
І  коли  під  ковдрою  з  накритою  головою  мені  було  найзатишніше.
Коли  всі  рази,  що  йшла  вулицею  одна  і  могла  радіти  життю  -  плакала  як  дурна.
Бо...
І  от  я  вчора  йшла  додому,  коли  завела  Анічку  на  танці  і  не  плакала.
Дивилась  на  кучугури  снігу,  нюхала  зиму,  їла  цукерку,  яку  мені  дали  біля  якоїсь  церкви,  де  пропонували  різдвяний  пунш  і  думала  про  все.
Про  те,  що  ми  не  як  капронові  колготи  -  іноді  закінчуємося  і  нам  треба  відпочити.
Що  не  всі  хто  нам  говорить,  що  любить  нас  -  любить  нас.  Іноді  нас  любить  той,  хто  ніколи  про  це  не  говорив.
І  коли  вам  кажуть,  що  люблять  -  не  розвішуйте  вуха,  угукніть  і  почекайте  рік  і  ви  побачите,  що  від  любові  може  лишитися  тільки  дірка.
Але  пам'ятайте,  що  ваша  власна  любов  завжди  з  вами,  і  що  вам  ніхто  не  потрібен,  щоб  любити.
Ваша  любов  у  вас  самих.
В  мене  є  новий  учень  Гордій  -  коли  я  його  запитую  -  "ти  мене  вже  полюбив?",  він  каже  "ні!!!",  але  я  бачу,  що  він  мене  полюбив  вже  давно)
А  є  люди  які  принесуть  вам  пісні,  потрібне  слово,  підтримку  і  не  захотять  від  вас  нічого  і  вони  ніколи  не  говорять  вам  про  свою  любов.
Ще  вони  можуть  вас  полаяти  і  не  хвалити  нізащо,  але  похвалять  коли  ви  дійсно  того  вартуєте  і  підкажуть  в  якому  напрямку  рухатись.
Похвалять  так,  що  ви  не  задерете  носа,  а  знатимете  що  саме  було  гарно,  а  що  ні.
Зараз  модно  говорити  про  те,  що  прочитав  за  рік.
Я  не  буду.
Знаю,  що  цього  року  я  читала  найкраще,  що  може  бути.
Хочу  носити  це  в  собі  завжди.
А  ще  я  дізналась,  що  акварель  медова  -  це  дитячий  садок,  бо  є  професійна  акварель.
І  витратила  більше  грошей  в  супермаркеті  "акварель"  ніж  на  одяг.
Але  виявилося,  що  я  малюючи  -  потрапляєш  зовсім  в  інший  світ.
І  тікаєш  від  того,  що  болить.
Цей  рік  був  роком  коли  я  безліч  разів  гордилася  Анічкою,  коли  в  нас  з'явилася  собака,  коли  я  не  копала  картоплі  взагалі)
Коли  дізналася,  що  фотографуючи  -  головне  композиція,  бо  все  решту  можна  виправити  крім  невдалого  розташування.
Дізналася,  що  новорічні  побажання  ніфіга  не  збуваються,  якщо  не  постаратися  і  що  взагалі  ніякі  побажання  не  забуваються,  якщо  не  постаратися.
Що  іноді  шлях  до  розвитку  і  пізнання  себе  може  бути  довгим  і  легким,  а  іноді  швидким  і  болючим.
В  мене  цього  року  сталося  саме  так.
Болюче  та  дійшло  швидко.
І  не  дарма  саме  мій  рік  бика  був  якимось  тяжким  морально.
Саме  труднощі  загартовують  нас,  роблять  сильнішими  і  дають  нам  зрозуміти,  що  в  смугастості  життя  і  є  його  суть.
Це  був  рік  моїх  учнів,  моїх  колишніх  учнів,  рік  сім'ї,  коли  я  хочу  подякувати  своїм  батькам  і  бабусям,  всім  рідним,  а  особливо  моїй  мамі  і  мамі  моєї  сістер  Наталі.
Ты  дуже  багато  зробила  для  мене,  навіть  не  уявляєш  наскільки.  
І  думаю,  що  для  тебе  цей  рік  теж  був  роком  пізнання  себе.
Хочу  написати,  що  люблю  тебе  і  можеш  лаятись)
А  ще  дякую  тим,  хто  зі  мною  довго  і  тим,  хто  на  довго.
Не  обов'язково  бачитися  часто,  щоб  бути  близькими,  але  я  вже  хочу  всіх  побачити.
Хочу  інший  рік  цього  року  -  повний  зустрічей,  пригод,  приємних  подій,  тепла,  кохання,  чудес,  яскравих  промінчиків,  щирих  посмішок,  харизми  та  веселощів,  здоров'я  та  успіхів  усім  вам  і  нам.
І  не  поспішати  його  жити.
Повільно  смакувати  кожен  його  приємний  момент.
А  ще  придумати  собі  приємні  ритуали  та  тільки  встигати  відмічати  галочками  те,  що  ви  намріяли,  а  воно  збулося.
Хочу  щоб  цього  року  поряд  з  вами  були  люди  з  якими  б  ви  почувалися  як  пташенятка,  які  щойно  навчилися  літати,  та  ніколи  не  почувалися  як  ті,  що  випали  із  гнізда.
Не  вірте  словам,  вірте  очам  які  їх  кажуть.
Слухайте  себе  -  всі  відповіді  в  нас,  вірте  собі  і  знайте,  що  ваш  шлях  -  тільки  ваш.  Унікальний,  незвичайний  і  один  єдиний.
Бережіть  близьких,  зараз  не  легкі  часи.
Це  установка  на  рік,  я  сама  буду  все  так  робити  разом  з  вами.
Тому  вже  сьогодні  почнемо.
З  Новим  роком!
Обіймаємося!
Цьомаємося  і  лоскочему  тигру  шийку!








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2022
автор: Kлер Клер