Мов манікюром серед ночі
У шибку тихо стукав сніг,
І образ нечіткий, дівочий
Дивився на мене в пітьмі.
Крізь сон відчув якесь прохання
Без жестів, символів та слів,
Неначе прояви кохання
Здійняли ніжний, теплий спів.
Прохання бути особливим,
Ввійшовши у нове життя,
Відчув. Та як бути щасливим
Коли відлеглі почуття?
Вона за склом і недоступна
Та погляд у собі топив.
Яка жага буде наступна
Без дотику, тепла і слів?..
Стук у вікно зійшов у кригу,
Вітер яку по склу шкребе,
Хоч то й були крупинки снігу,
Але я бачив там тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2022
автор: Oleksandr Poprotskyy