Коли рік, що мина, вже стоїть на самому порозі,
А в своїй голові все ще ділиш на "бу́ло" і "стане",
Знай, тривоги ніколи нічого змінити не в змозі
І в жалю́ за минулим багато, багато омани.
Жити тут і тепер. Наповнятися силою, змістом.
Бути з тими, хто твій за велінням і серця, і тіла.
Коли світло вогнів закружляє у танці над містом, -
Лиш подякую небу, бо маю усе, що хотіла.
Коли рік, що мина, вже стоїть на отому порозі,
Ну а ти разом з ним, а з тобою надії і втома,
Знай лиш, щастя - не ціль, воно завжди і тільки в дорозі.
У дорозі до себе. До спокою серця. Додому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2021
автор: Марічка9