А я вночі… дивилась на сніжинки,
Мені ж здавалось, що падають зірки,
Яскраві й сріблі, лягли на стежинки,
Ніби в дрімоті, розсипали хмарки.
Зимова тиша… куди не глянь казково,
Рогатий місяць, ледь виглядав між них,
А то насмілиться і так випадково,
До землі гляне, виблискує святково,
Ніби вітає передноворічну ніч.
Нехай хоч трохи, подрімають хмаринки,
Свіженький сніг, яскравіше заіскриться,
Очі засліплять, білесенькі сніжинки,
Й мені можливо, зимна краса насниться.
30.12.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2021
автор: Ніна Незламна