«29. 12. 2021 -- Сон»  


***  ***  ***

Знову  сон,

Як  питання  

І..,

Де  ж  та  відповідь,

Що  ховає  Місяць-Селена

В  своїх  закромах-схронах,

Як  таємницю  ночі..,

Що,  спуджено  --  

Конями

Проволочено

В  голові..,

А  на  обрії  знову  --  

Мої..,

Мертві  друзі,

Як  ніби  живі  --

Ведуть

Ту  розмову,..

У  тихому  --  омутом

Задзеркаллі,

Що  сміє  посіяти

Сни..,

Як  співом  когут

Возвеличить  ілюзії

Крах

В  землі,

Що  стала  

Зрадою  вигнанців

Роду

Та  зеленим  болотом

Запроданців

І...

Тільки  --  далеко,

Ще  бовваніє  вежа

Козацької  помсти

Та..,  що  вогонь

Кличе,

Святий  --  в  допомогу

Життя,

Бо

Сни  проходять

Та  родяться  знову  

У  підсвідомості,

Коли  їх  питанням

Читає  знахарка  Відьма

Між  буквами  тайного

Того,

Яким  воскресає  --

У  серці  святому

Землі,

Як  своєї  Душі  --

Воля...
-------------------------------------------
29.12.2021;   Paris  (A  /  а)
=======================

(!!!)

Бачив  сьогодні  я  сон,  що  Путін  здох  і...  я  з  моїми  іду  --  вже
 мертвими  давно,  товаришами...,  а  тут  стоять  розбиті  танки  
та  роблять  фото  якісь  обдерті  солдати  в  котловані,  як  
цвинтарній  ямі..,  а  москва  та  кремль  горять,  бо  чеченці  ріжуть
 місцевих  і  голос  Згори  каже  :  "Послав  я  Ангела  Аллаха,  який  
здійснить  мою  помсту  над  цими  невірними,  що  насміхалися  
наді  мною..."
----------------  
(Автор  --  "Роздумуючи  над  спадщиною  предків  та  дійсністю  
сучасного...")
======================

(!!!)

   «Бачив  я  вже  другий  раз  цей  сон,  коли  якісь  солдати  розмовляють  
чужою  мовою  та  грають  футбол  відрубаними  москалів  головами..,  а  
площа  залита  кров'ю.

Чую  голос,  що  каже  --  тому  ця  площа  червона,  бо  крові  невинної  багато  
тут  пролито...

Питаюся  себе  самого,  --  а  що  ж  це  таке  і  чую  :  "Вони  кинули  святині  мої  під
 свої  брудні  ноги  зиску  та  насміхалися  з  мене,  але  я  виконаю  всі  постанови  
Завіту,  бо  пошлю  їм,  карою  --  Ангела  смерті  Аллаха,  що  їх  кров'ю  змиє  кров  
невинну,  яку  всі  вони  проливали  --  моїх  святих...  

Воскресне  правда  і  Україна-Русь,  бо  вистояла  вона  у  випробуваннях,  а
 тому  --  возсіяє  вона  для  всіх  у  світі,  як  моя  Земля  --  омита  праведною  
кров'ю  пожертви..."

Проснувся  і...  довго  мовчав,  але  хочу  зараз  це  описати.

Прийшов  час...

Не  бійтеся  нічого,  бо  Господь  стоїть  на  сторожі  в  охороні  України...»
-------------------------
(Автор  --  "Хроніка  війни  ХХІ  віку  :  Україна-Русь  проти  татаро-московії.")
======================

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2021
автор: Катинський Орест